Репортажі

Родинне коло. Ірпінь

       Наприкінці лютого 2014 року в нашій країні стались невиправні події, які змінили хід історії, стали поштовхом до активних змін в суспільстві. Та ціною цих змін була смерть понад ста патріотів.

       Так народилась Небесна сотня, що стала символом волі , любові до своєї країни, та в той же час, лягла великим тягарем скорботи та печалі в душах багатьох українців. Та найтяжчою ця втрата стала для родин героїв. Нічим не можна сповнити ту втрату близької людини. 

Переглянути фотогалерею

       В цей час суспільство почало самоорганізовуватись, виникали нові ініціативи, кожен намагався робити те , що найкраще вмів. Таким чином з’явилась ініціатива і в психологів, які точно знали , що ніхто не може за іншого прожити горе, але можна його розділити, підтримуючи одне одного.  Знаючи, що в нашій культурі ще не дуже прийнято звертались за психологічною допомогою в горі, ми, команда професійних психологів, почали телефонувати родинам, щоб виразити своє співчуття та запропонувати допомогу.

        Все починалось із психологічних консультацій по телефону, а вже згодом, ми відчули, що існує потреба познайомити родини між собою, щоб  рідні могли поділитися своїм болем із тими, з ким була спільна трагедія.

       З хвилюванням згадується той день на початку травня 2014 року, коли родини вперше приїхали до Києва. Дуже боляче було дивитись. Майже всі в чорному одязі, очі потуплені, багато суму та сліз. Члени родин майже не спілкувались з іншими родинами, але розійшовшись на групи психологічної підтримки, всі перезнайомились, та під чуйним та професійним керівництвом наших психологів, почали відкриватись та ділитись своїм болем, спогадами про рідних, що втратили, знаходилось багато спільного.

        За потреби, члени родин мали індивідуальні консультації з психологами. Мами мали можливість отримати рекомендації від дитячих психологів, адже дітки зовсім по-іншому переживають втрату своїх близьких. Дорослі отримали відповіді на багато запитань про дитяче горе.

Протягом трьох днів рідні спілкувались між собою, отримували кваліфіковану допомогу психологів, і для багатьох це стало великим ресурсом, місточком до усвідомлення того, що втрату не можна забути, але можна вчитися з нею жити.

       Під вечір третього дня Родинне коло завершилось, в цей день було безліч тепла, слів вдячності та обіймів, були навіть посмішки та розмови про плани на майбутнє. Члени родин, що від’їжджали, були вже зовсім іншими.

       Ми, психологи, спостерігали за цими змінами, і розуміли, що наш задум навіть перевершив всі сподівання, і саме це стало початком великого проекту Родинне коло, що зараз шириться Україною. Висловлюємо вдячність партнерам заходу Координаційному центру «Родина Майдан» та Благодійному фонду «Розвиток України».

 

Наші друзі і партнери

Ми в соціальних мережах

facebook-c twitter-c Без имени-2 youtube-c