Є. Курченко "Стадії переживання горя. (розповідь від першої особи)"

Що відбувається у момент втрати близької людини? Стадії переживання горя. (розповідь від першої особи, коментар психолога).

     Життя зупиняється. Порожнеча навкруги: в голові, в душі, у світі! Було все - нічого немає! Я любила, мене любили, і це давало сили жити, мріяти, будувати плани. Він пішов, і нічого не залишилося, сенсу немає. 

 

     Але це усе потім, пізніше, через якийсь час. А відразу - шок і думки: "Не вірю, що це відбувається зі мною. Зараз я розплющу очі, все повернеться, все буде добре".

     Коментар психолога. Реакція горя - одне з найбільш сильних і тяжких переживань людини. Можливо, що досі ви не переживали втрати, не відчували такого болю і, раптом, подія, яка не вписується у вашу звичну життєву дорогу! Ви розгублені, не знаєте що робити. Дуже важливо не стримувати свої почуття, дати їм волю. Головне – спробувати впоратися з запереченням смерті близької людини.

 

     Я розплющую очі й розумію - надія зникає. Питання - бджоли рояться в голові: Що робити зараз, потім? Як жити, пережити це? Відповідей немає. Туга і страх самотності.

     Коментар психолога. В цей період людина може звинувачувати себе в тому, що сталося, що відпустила, не втримала. Не соромтеся звернутися за допомогою. Вам необхідно виговоритися. Знайдіть друга, психолога, просто небайдужу людину – поділіться своїм горем.

 

     А ще злість. Злість на нього за те, що залишив. Злість на тих, хто вижив, на поради, на слова: "Я тебе розумію". Що ви можете зрозуміти, хіба таке можна зрозуміти. А ще: "Ти маєш бути сильною". А де взяти сили, якщо їх немає. Серце плаче від горя, сліз не видно. Слів немає, нічого не відчуваю, тільки біль втрати. Вірніше, емоцій так багато, що вони розривають зсередини. І страшно з'їхати з глузду.

     Коментар психолога. На зміну шоковій реакції та запереченню приходить відчуття злості. Ви задаєтеся питанням: «Чому саме я?». Приходить усвідомлення, що в житті є місце не тільки щастю, але й смутку та горю. І тепер ваша відповідальність, як ви його зустрінете. Поспівчувайте собі. Нагадайте собі, що в кінці тунелю завжди з'являється світло.

 

     Коли помирає літня людина - втрачається минуле, коли йде дитина - втрачається майбутнє, а коли йде кохана близька людина - втрачається і минуле, і сьогодення, і майбутнє. Душа тужить. А як інакше? Адже пішла близька кохана людина. Скорбота - ціна за любов, яка була є і залишиться назавжди. Любов сильніша за смерть. Його частинка в мені, в дітях, в людях, які знали його живим. Це і є безсмертя. - Спасибі, що ти був в моєму житті. - Я не можу ображатися на тебе за те, що ти пішов. Пробач і ти мене. Ти пішов, але ти назавжди зі мною. Я люблю тебе, я відчуваю твою любов. А значить я можу жити далі!

      Коментар психолога. З часом інтенсивний біль починає згасати. З'являється можливість думати про інші речі, знову заглядати в майбутнє. Ви будете йти вперед дуже маленькими кроками, але поступово прийде усвідомлення того, що трапилося, і організм почне відновлювати свої "резерви". Не треба поспішати. На шляху відновлення у кожного свій час, його не можна прискорити. На цьому шляху хтось розчарує вас, і, можливо, хтось із друзів піде. Чуже горе часто відлякує тих, хто його не розділяє. Але ви подолаєте цей шлях і набудете сил. Це таке завдання, яке вимагає масу терпіння не лише від вас, але і від оточення. Людина повинна визнати реальність втрати, оплакати втрату і примиритися з нею, відвести тому, хто пішов, нове місце в пам'яті, в житті й, нарешті, переосмислити зміст життя і навчитися жити без близької людини, адаптуватися до змін.

 

Євгенія Курченко, психолог, тренер РОДИННОГО КОЛА

05.03.2019

Будь-яке копіювання матеріалу без дозволу автора у повній та частковій формі заборонено. При копіюванні матеріалу за згодою автора обов'язкове посилання на сторінку статті сайту "Центру по роботі з втратою". Дякуємо за розуміння.