Блог (статті)

І.Хлібик "Переживання бойової втрати"

     Чи існують відмінності у організації психологічної підтримки військовослужбовців у випадку загибелі їхніх побратимів? Звичайно, тому що бойові втрати* мають інший характер, сенс та емоційний вплив, ніж загибель товариша у мирному житті.

     

Опишу свій досвід роботи з переживанням військовослужбовцями загибелі в бою товариша. Буду спиратись на модель переживання процесу скорботи Е. Кюблер-Росс. Шокова реакція, заперечення, як правило, проходять швидко. Це пов’язано з тим, що військовослужбовці вже думали про смерть, чули про випадки загибелі, мають досвід переживання бойових втрат. Військовослужбовець, який до служби працював далекобійником, говорив, що «на дорозі» бачив аварії, смерть, травми… тому до смерті на війні внутрішньо готовий. Бойовий медик, яка до служби працювала медичною сестрою швидкої допомоги, сказала: «Що я не бачила «на швидкій» того, що є на війні? Єдине, що вогнепальних та осколкових більше…». Людина в зоні бойових дій не могла не думати про свою або чиюсь смерть. Завдяки певній внутрішній готовності у військових прийняття втрати, як правило, проходить швидше. В цьому контексті я часто згадую японське прислів’я: «В смертельному бою перемагає той самурай, який вже мертвий» (це про внутрішню готовність до смерті).
     У випадку загибелі військовослужбовця є визначена процедура (транспортування, супровід тіла, спілкування з родичами, похорони, обов’язкова присутність військових на похороні і т.д.). У цей процес прямо чи опосередковано включені конкретні військовослужбовці і підрозділи. Виникає багато питань, як необхідно вирішити і тому втрата не замовчується, про неї говорять. Значущими для військовослужбовців є присутність на похороні, фотографії з похорону, відео, які обговорюють, пости скорботи у соціальних мережах, коментарі, які пишуть…це допомагає прийняти втрату. Та в деякій мірі виразити гнів. Не завжди військовослужбовці можуть попрощатись із загиблим, побачити його в труні, побувати на похороні (акт прощання). Це може дещо відтягується в часі усвідомлення і прийняття втрати. Військовослужбовці говорили, що їм було б легше, якби були фотографії, відео чи вони самі були на похороні.
     На етапі гніву може активно проявлятися злість, агресія. Часто це проявляється у звинуваченнях. Шукають винних (і не завжди з боку ворога). Дуже важливою є озвучення офіційної версії загибелі, бо якщо її не озвучують, то виникають міфи, плітки, різні варіанти, які часто мають суб’єктивну природу, носять деструктивний характер для конкретної особи і для військового колективу. Серед учасників бойових дій часто зустрічаються ті, які переживають почуття провини за смерть товариша, звинувачують себе. Це ускладнює процес горювання.
     Етап депресії проходить не інтенсивно. Як правило сильної емоційної прив’язаності між військовими немає, військовий колектив тимчасовий, часто змінюється. Поступово емоційна зарядженість спадає. Повсякденна діяльність, нові події не дають депресії розвиватись, поглиблюватись. Депресія може бути сильною і тривалою у людини, яка відчуває провину за смерть товариша.
     Стадія адаптації є заключним етапом у переживанні горя. Прийняття втрат як складової частини бойового досвіду, інтеграція цього досвіду у свою картину світу – це маркер пережитої втрати і травми. У військовому середовищі це проявляється у наступному: іменами загиблих називають бойові позиції, створюють стелажі з фотографіями загиблих, поминальні куточки із свічками та іконками, меморіали, пам’ятники, вручають посмертно нагороди, відзначають дні загибелі, покладають квіти. Важливою є героїзація загиблих, посил, що ці втрати не даремні, що вони мають смисл.

 

Ірина Хлібик, психолог, тренер РОДИННОГО КОЛА

12.03.2019



* Енциклопедична довідка. Військові втрати - це людські втрати в особовому складі на фронті та в тилу, а також матеріальний збиток воюючих держав, зазнаний ними в результаті військових дій. Втрати особового складу поділяються на: безповоротні втрати (вбиті, зниклі безвісті, полонені) та санітарні втрати (поранені, контужені, хворі). У Збройних силах країн-членів НАТО та багатьох країн світу поширена наступна класифікація військових втрат: загиблий в бою, зниклий безвісти, помер від ран, поранений в бою, військовополонений. З даних класифікацій видно, що бойові втрати бувають різні.

Наші друзі і партнери

Ми в соціальних мережах

facebook-c youtube-c