Блог (статті)

Г.Колєва "Як повідомити рідним про загибель військовослужбовця"

Як повідомити рідним про загибель військовослужбовця: помилки, нюанси та допомога психолога.


     Повідомити про смерть військового його родині важко, саме тому тут не обійтися психолога. Актуальним залишається питання, як сповістити родину військовослужбовця про загибель рідної людини. Процедура складна, не завжди однозначна. Про смерть, особливо рапову говорити складно.

Сьогодні як повідомити про загибель комбатанта знають з певного досвіду, фахівці мають певний алгоритм та протокол. Проте, у 2014 році, на початку масової смерті військових, добровольців чи мобілізованих сповіщення про загибель для їх рідних мали розрізнений і неорганізований характер. Так, наприклад, іноді повідомити родинам про загибель їхнього військового могли різним чином (по-телефону, чи дізнавалися від випадкових знайомих про страшну звістку, чи міг подзвонити бойовий товариш, чи навіть просто лікар, який надавав допомогу пораненому). Випадки, коли про смерть повідомляли хаотично, без певних правил та структури породили купу додаткових психологічних проблем у родичів людини, яка загинула на війні. Часто колеги психологи стикаються у своїй роботі з тим, коли рідні військовослужбовця, що загинув роздратовані та ображені неналежним ставленням до них під час такого важкого моменту, як оповіщення про його смерть.
     Не одноразово, у своїй практиці стикалася з тим, що такий не професійний підхід сформулював і посилив такі реакції як несприйняття ситуації, поглибило відчуття образи та злості на смерть, владу, життя тощо. Неправильно, без врахування особливостей і нюансів повідомити членів родин військових, що загинули, значно поглиблює проблематику по роботі з тяжкою втратою та в певній мірі ускладнює і без того нелегкий процес виходу членів родини з періоду горювання.
     На сьогоднішній день згідно нормативно правових актів в Україні є чітко визначена процедура, як повідомити про смерть родині військовослужбовця. Відповідно до неї, оповіщення про загибель військового, членам родини оголошує військовий комісар, або особа, яка на момент відсутності військового комісара виконує його обов’язки на території, де проживає родина комбатанта.
     Якщо говорити про співпрацю з військкоматами (різних рівнів), то до так званої «групи оповіщення», зазвичай, залучають і психолога. Яка ж роль психолога, у даній групі? По-перше, підготувати самих членів групи, визначити, як краще повідомити про смерть саме цій родині. Пояснити з чим доведеться зіткнутися (шок і заперечення зі сторони рідних, агресією, тощо). І не дивно, що ця агресії знаходить свій вихід саме на тих людей, котрі першими озвучили погану звістку. По-друге, психолог, який залучений до групи, яка має повідомити про смерть в ідеалі має знати правила надання першої психологічної допомоги при гострих стресових реакціях: ступор, істерика, плач тощо. По-третє, потрібно враховувати, що родичів військовослужбовця під час повідомлення про смерть може бути кілька, тож і реагувати всі можуть дуже по –різному. Пам'ятайте про необхідність тримати в полі зору всіх осіб, які присутні під час сповіщення про загибель військовослужбовця.
     Особливу увагу потрібно приділити, тому, як саме група оповіщення заходить в будинок, де проживає родина загиблого військовослужбовця. Варто дотримуватися таких правил: не телефонувати у дзвоник, а стукати в двері, щоб не залишити у членів родину негативну асоціацію з тим, що хтось дзвонить в двері. Ніяких яскравих кольорів у одязі. Ці прості правила варто психолог може озвучити членам групи, яка збирається повідомити про смерть. Ще одне правило, яке має бути враховане, та на жаль, не завжди дотримується в наших умовах - психолог, який задіяний в повідомленні про смерть та психолог, який має потім надавати психологічну допомогу та підтримку родині мають бути різними людьми. Це необхідно, щоб не викликати в члена родини асоціації з оповіщенням про втрату близької для нього людини.
     Під час залучення та роботи у “групі оповіщення” про загибель військовослужбовця психологу варто самому слідкувати за своїм станом, відслідковувати свої відчуття, бути максимально толерантним та готовим до непередбачуваних ситуацій. На сам кінець, варто зазначити, бажано до групи оповіщення про загибель чи смерть військовослужбовця варто залучити не лише психолога, ще й медичного працівника, щоб діяти в ситуації повідомлення про загибель військового могла ціла мультидисциплінарна команда.

 

Ганна Колєва, психолог, тренер РОДИННОГО КОЛА

11.03.2019

Будь-яке копіювання матеріалу без дозволу автора у повній та частковій формі заборонено. При копіюванні матеріалу за згодою автора обов'язкове посилання на сторінку статті сайту "Центру по роботі з втратою". Дякуємо за розуміння.

 

 

Наші друзі і партнери

Ми в соціальних мережах

facebook-c youtube-c