Блог (статті)

Д.Нагорна "Психоедукація батьків чи опікунів та фахівців допомагаючих професій в роботі з дітьми та підлітками"

 

     Психоедукація – це пояснення і донесення до людей необхідної інформації про психічне здоров’я, психологічні негаразди та їх наслідки для особистості. Просвіта є важливим кроком у турботі про психічне здоров’я населення.

 

    Горе — поняття більше психологічне, ніж медичне. Психологи визначають горе як реакцію на втрату значущого об'єкту, втрату частини власної ідентичності або очікуваного майбутнього. У вузькому сенсі втрата - це людський досвід, пов'язаний зі смертю близького, а горе - це почуття (страждання) і їх прояви (наприклад, плач). Реакція втрати може бути викликана не тільки смертю близького, а й, наприклад, видаленням частини тіла (руки, молочної залози), розривом родинних зв'язків (розлучення), від'їздом з рідного дому і т.д. 

     Що дає знання про поняття горювання загалом, та, зокрема, у батьків чи опікунів горюючих дітей та вчителів, вихователів, соціальних працівників? Насамперед, розуміння етапів горювання (не тільки лінійно, а з переключенням з одного етапу на інший (дуальна модель по проживанню втрати Duelprocessmodel. Stroube & Schut, 1991, 2007 ). Тобто, коли людина знає, що шок, заціпеніння (мовчазний погляд, малорухливість і загальмованість, автоматичні руху, метушлива активність), заперечення -це природньо при проживанні втрати, та, що почуття горя включає в себе печаль, відчай, депресію, злість, почуття провини, тривогу, страх ,фізичну втому та психосоматичні прояви.
У разі наявності таких знань, застосовані заходи та дії, слова підтримки будуть дещо інші, ніж коли людина не має поняття, що відбувається з нею та тим, хто переживає втрату. Тим більше, коли це один із батьків, якому потрібно не дитині допомогти, а й самому б знати про свій стан у важкий період після втрати.
Психоедукація сприяє покращенню культури горювання, розуміння задач проживання втрати:
• визнання факту втрати,
• переживання болю втрати,
• налагодження середовища, де відчувається відсутність померлого,
• вибудовування нового ставлення до померлого,
• продовження життя і навчання цьому дітей ,
• знання ознак завершеності горювання.

     В соціумі горювання- це те, що визиває жах, оціпеніння, незнання як поводитися, і хто як не вчителі, вихователі та соціальні працівники можуть надати допомогу в таких питаннях :як бути поряд, як виражати почуття, як організувати належне ставлення та підтримку, по-перше, щоб не нашкодити дитині. Важливість особливостей проживання втрати для вчителів та вихователів обумовлюється ще й тим, що сімейне оточення так само переживає втрату і саме допомога в налагодженні соціального оточення, надання підтримки та організація середовища для горюючої дитини є цінним внеском в її психологічне здоров'я та формування культури горювання у підростаючого покоління.
     Для розуміння того, що відбувається з дитиною та яку допомогу можна надавати, важливо розуміти, які є вікові особливості сприйняття смерті, фізичні та поведінкові особливості дітей при проживанні втрати.
     Основні помилки, які допускають дорослі з дітьми:
• Замовчування про смерть, надання неправдивої інформації.
• Нерозуміння проявів дитині, яка проявляє горювання через соматику та через гру, це її відрізняє від дорослої, тобто по дитині може бути не помітно, що вона горює.
• Перенесення ролі померлого на дітей у разі втрати одного з батьків. Це було особливо помітно у стосунках матерів хлопчиків, підлітків, з якими ми працювали на Родинному колі.
• Непрожиті втрати відгукуються в долях дітей, які народжені після померлих, та виникнення такого терміну, як «заміщена дитина».
• Нерозуміння таких понять, як відстрочене горе, ускладнене горе.

 

З досвіду РОДИННОГО КОЛА такі зустрічі по психоедукації значно знизили рівень тривоги за дітей, матері та бабусь. Враховуючи всі рекомендації щодо особливостей проживання дітьми горя, покращили свої стосунки з дітьми, стали більше розуміти себе та свої прояви.

     Психологи можуть проводити воркшопи, майстер-класи, семінари в закладах освіти, для батьків, вчителів та для інших верств населення.
     Таким чином, у разі використовування всіх можливих засобів проведення психоедукації, таких як тренінги, презентації, інформаційні буклети, фільми, відеоролики, групові лекції, інтернет-ресурси та, зокрема, індивідуальні консультації та групи підтримки це буде сприяти тому, що людина адаптується до нових життєвих реалій, проявить цікавість до життя, освоїть нові ролі, створить нове оточення і зможе в ньому функціонувати відповідно до свого соціального статусу та характеру та надасть якісну підтримку своїм дітям.

 

 

 

Дана Нагорна, психолог, тренер РОДИННОГО КОЛА

14.01.2019

Будь-яке копіювання матеріалу без дозволу автора у повній та частковій формі заборонено. При копіюванні матеріалу за згодою автора обов'язкове посилання на сторінку статті сайту "Центру по роботі з втратою". Дякуємо за розуміння.

Наші друзі і партнери

Ми в соціальних мережах

facebook-c youtube-c