Блог (статті)

Н.Потапенко "Відновлення після втрати. Авторська методика"

Відновлення після втрати.

Авторська методика «Статуя Радості, що триває мить»

      Що є ознакою зцілення після втрати близької людини? Це - готовність радіти з іншими людьми або у середині себе. Життя все ще триває, і в ньому є речі, що приносять задоволення та радість.

     Зрозуміло, якщо втрата сталася нещодавно, то для людини, що горює, вже сама думка про те, що вона може відчувати радість, здається блюзнірською. Проте з часом, коли період інтенсивного горя вже пройдений і душа готова впустити в себе світлі почуття, людина може усвідомлено пригнічувати їх, почуваючи себе "зобов'язаною" горювати. Ось тоді думка про те, що горе і радість сумісні, може істотно полегшити людині процес відновлення після втрати.

     При роботі з горюванням, на етапі відновлення я придумала використати вірш "Митець" Оскара Уайльда як метафору . Ця ідея виникла спонтанно, коли я працювала з матір'ю, що втратила дитину понад десять років тому. Ця жінка заборонила собі переживати радість тому, що сприймала це почуття, як зраду щодо своєї дитини, яка померла.

      Отже: як я використовую цю метафору? (Методику можна використовувати як індивідуально, так і в груповій роботі.)

   Спочатку я читаю текст, або розповідаю його своїми словами.

 

o.uald - poem

 

    Потім ми обговорюємо цей текст. Далі я пропоную уявити собі: як би виглядала моя статуя «Радості, що триває мить»? Якого вона розміру? Форми?
     Наступний крок - я пропоную намалювати контури статуї. Обговорюємо… Потім я говорю: ми будемо будувати цю статую з особливого матеріалу – з крупинок радості, які є в нашому житті. Вони є, але не завжди ми їх помічаємо. Далі ми обговорюємо те, що приносило радість до втрати…
-    Що з цього може приносити нам маленькі радощі тепер?
Часто з цим виникають труднощі.
Тоді я пропоную заповнити табличку з такими стовпчиками: радість для очей, радість для тіла, радість для вух, радість взаємодії, радість дії, радість для душі.
Треба подумати над тим, що приносить мені радість по цім категоріям. Як стимулюючий матеріал я використовую колекцію спеціально підібраних картинок з інтернету.             
     Мій досвід проведення цієї методики в групах психологічної підтримки «Родинного Кола» свідчить про те, що коли хтось зачитує свій «список маленьких радощів», інші учасники відкривають їх і для себе. Наведу приклади:
1. Радість для тіла: гладити кицьку, потрапити під теплий літній дощ і голими ногами йти по калюжах, відчуваючи ногами теплоту дощової води, вдихнути повними грудьми весняний запах після дощу, ходити по опалому жовтому листю, відчуття від свіжої постільної білизни …
2. Радість для очей: дивитися на дитину, що тільки що заснула,
дивитися на зоряне небо, милуватися краєвидами, квітами.
3. Радість для вух: коли дочка шепоче на вушко: "я люблю тебе, мама." Слухати шум прибою, слухати спів птахів, улюблену пісню, музику.
4. Радість взаємодії: гуляти в різні ігри з дитиною, спілкуватися з якоюсь людиною і ловити себе на тому, що наші думки схожі.
5. Радість дії: завершити справу, яку довго відкладав(ла), зробити комусь подарунок.
6. Радість для душі- молитва, читати Біблію, читати цікаву книжку, співати в церковному хорі…
     Також я пропоную завести «Щоденник маленьких радощів життя» і даю домашнє завдання: до нашої наступної зустрічі назбирати та описати в цьому щоденнику, як мінімум, п'ять маленьких радощів.
     На наступній зустрічі ми обговорюємо домашнє завдання та заповнюємо контури своєї статуї або символічними малюнками, або записами.
     Робота може продовжуватись декілька зустрічей. Цей малюнок клієнт забирає собі та може доповнювати його самостійно.

 

Наталія Потапенко, психолог

3.11.2018

>> детальніше про психолога

 

 

Будь-яке копіювання матеріалу без дозволу автора у повній та частковій формі заборонено. При копіюванні матеріалу за згодою автора обов'язкове посилання на сторінку статті сайту "Центру по роботі з втратою". Дякуємо за розуміння.

Наші друзі і партнери

Ми в соціальних мережах

facebook-c youtube-c