Блог (статті)

Н. Потапенко. Коли соромно тужити…Коли соромно любити…

 

В цій статті мова піде про особливості горювання  дітей, мати яких страждала на алкогольну залежність та померла. Про можливості психологічної допомоги їм. 

 

 

 Я працюю в дитячому будинку з дітьми позбавленими батьківського піклування  вже  понад 10 років.  Більшість дітей потрапили до дитячого будинку  саме через алкоголізм своїх матерів.

 

Як правило - алкоголізм члена родини є великою таємницею, яку інші члени сім’ї намагаються приховати. Коли дитину вилучають із такої сім’ї  це означає, що таємниця вже розкрита. Всі знають про твою біду, про те, що твоя мама п’яниця! Але ж ніхто не знає, що коли мама твереза (хоча  все рідше та рідше) вона зовсім інша людина!  Так, в періоди її запоїв - то не життя, то ад! Але ж в періоди тверезості мама буває ласкавою, прибирає в хаті, варить смачний борщ та просить у дітей  вибачення. Вона обіцяє, що більше не буде пити…  Ці щасливі миті настільки цінні для дитини, що переважують усі образи. Такі два протилежні стани матері розділяють  її на дві різні людини. «Дві мами. Одну – люблю, іншу – стидаюся та ненавиджу!» 

Повірте мені: кожна дитина в нашому дитячому будинку вірить та надіється, що її мама коли-небудь кине пити!  Навіть були випадки, коли діти відмовлялись від прийомних сімей через цю надію.

І ось мама помирає… А це буває дуже часто при такому способі життя. І все – надії більш немає.  А про обставини її смерті навіть розповісти комусь соромно.  «…І, знаєте, що найстрашніше - це стояти у труни своєї матері і нічого не відчувати!».  Це сказав мені хлопець 15-ти років після похорону своєї матері.

Заборона на почуття – це характерна риса дітей з алкогольних сімей. Це такий спосіб психологічного захисту, щоб не збожеволіти від дуже тяжкого міксу почуттів: з вини та жалісті, ненависті, огиди, любові і страху, надії та розчарування.

 

 Часто у дітей, які втратили матір, що страждала на алкогольну залежність, проявляються ознаки  ускладненого горя, а саме:

- аутоагресія  - порізи на руках, травмування, суїцідальні думки;

 - часті і незрозумілі спалахи гніву, падіння настрою, деструктивні способи вираження гніву;

- тривалий страх перебувати одному, стійка тривога або фобії;

-множинні скарги на погане самопочуття;

- нещасні випадки, лежання ниць як самопокарання або спосіб привернути увагу.

 

Ці прояви обумовлені специфічними психологічними особливостями дітей, що зростали  з матір'ю-алкоголічкою.Мати є основним джерелом турботи і захисту дитини. Саме від неї дитина отримує відчуття підтримки і безпеки, завдяки якому формується базова довіра до світу. Мати – алкоголічка не може стати тим джерелом для дитини. Тому її діти не довіряють нікому. Вони мають низьку самооцінку, не здатні ідентифікувати та виражати свої почуття, не вміють просити про допомогу. Про жахливі події свого життя ці діти розповідають з посмішкою. Це ознака втрати чутливості. 

 

Американські дослідники прирівнюють дітей алкоголіків до жертв Холокосту, або до ветеранів війни у В'єтнамі  - вони вижили, але батьківський алкоголізм залишив непоправний слід у їх душах. Там  знаходиться  величезний  резервуар горя і неоплаканих  втрат – втрати  дитинства, батьків, надій. Для зцілення, ці втрати необхідно оплакати, свої почуття  усвідомити та зрозуміти і нарешті дозволити собі горювати.

Основні етапи психологічної допомоги дітям, що втратили матір через її алкогольну залежність:

1. Встановлення відносин довіри та створення атмосфери безпеки. Я використовую гру «Сліпий та поводир». Завжди спочатку в ролі «сліпого» - я, а дитина - «поводир». Можна гратися в приміщенні або на вулиці.  Можна використовувати методику «Безпечне місце», та зробити екскурсію один для одного по нашим безпечним місцям.

2. Усвідомлення своїх почуттів до своєї матері, їх відреагування. 

На цьому етапі найбільш ефективними, з мого досвіду, є методи психодрами, які основані на дії. «Що ти відчуваєш? Не можеш сказати, зрозуміти? Покажи!» І ти бачиш, як дитина стискає кулаки, або бекає, як позиви на блювання, або скрючується в позу ембріона.

Для зцілення також  потрібно завершити «незакінчену розмову». Ідеальною для цієї цілі є техніки «порожнього стільця» та «обміну ролями.

3. Пошуки  ресурсів.

Наприкінці терапії корисно провести вправу «Чарівна крамниця». Ця крамниця працює на бартерній основі. Там можна придбати такі якості особистості, як мужність, довіру, надію, терпіння, здатність виражати свої почуття, - в обмін на страх, злість, безнадійність, відсутність довіри та інші специфічні риси характеру дітей з алкогольних сімей.

 Таким чином:  діти, що зростають поруч з алкогольно-залежною матір’ю мають специфічні психологічні особливості, які пов’язані з хронічним стресом та амбівалентними почуттями до матері. Ці особливості треба враховувати при здійсненні психологічного супроводу дитини під час її горювання за втратою матері.

Наталя Потапенко,

тренер Центру по роботі з втратою РОДИННЕ КОЛО

 

 

Будь-яке копіювання матеріалу без дозволу автора у повній та частковій формі заборонено. При копіюванні матеріалу за згодою автора обов'язкове посилання на сторінку статті сайту "Центру по роботі з втратою". Дякуємо за розуміння.

Наші друзі і партнери

AHUS 300

Університетська клініка Акерсхус

Ми в соціальних мережах

facebook-c youtube-c